ЗДО, Павлівка
Калинівський район, Вінницька область

Завдання ознайомлення дітей з витоками народознавства (поради педагогам)

Нині, повертаючись до історії українського народу, відроджуючи, пробуджуючи до життя національні традиції, національний дух нашого народу, ми виховуємо свідомого громадянина і патріота нашої держави. Починати цю роботу потрібно з раннього віку в сім'ї, у дитячому садку, в школі.

Організовуючи народознавчу роботу з дошкільниками, вихователі повинні у комплексі розв'язувати пізнавальні, навчальні, виховні та мовленнєві завдання (А. Богуш).

Пізнавальні завдання передбачають розширення знань дітей про Україну, її історію, культуру, природні багатства.

Дітей спочатку ознайомлюють з найближчим оточенням, з яким вони щодня контактують. Поступово стежинкою рідного краю ведуть дитину до столиці України - Києва, інших міст та пам'ятних місць Батьківщини.

На заняттях з народознавства малюк уперше долучається до державних символів (Герба, Прапора, Гімну) та народних національних оберегів (калини, верби, віночка, рушника тощо).
Предметом обговорення у дитячому товаристві мають бути й родинні корені кожної сім'ї, кожної родини. Вихователь повинен стимулювати й заохочувати дітей до пізнання свого родоводу.

Упродовж перебування дітей у дитячому садку потрібно ознайомити їх з побутом нашого народу як у минулому, так і на сучасному етапі. Діти повинні знати (впізнавати, розрізняти) українські національні іграшки, національний (традиційний та регіональний) одяг, взуття, посуд, предмети побуту та хатнього інтер'єру, подвір'я. Треба розвивати у дітей цікавість до української національної обрядовості, народних свят, ігор, народних прикмет, народної творчості, національного мистецтва, народних промислів. Не можна обійти увагою й українську національну кухню.

Пізнавальні завдання реалізуються й у пізнаванні дітьми природи рідного краю (ліси, степи, моря, гори, заказники тощо).

Навчальні завдання передбачають формування перших наукових народознавчих та історичних понять, у майбутньому - основи наукового мислення, національної свідомості, самосвідомості та психології.

Вихователь повинен:
• розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якнайглибше пізнати свій народ, свої національні корені;
• формувати стійкий інтерес до народознавчого матеріалу, бажання пізнати його глибше, навчити використовувати його в побуті, у своєму дитячому житті, запам'ятовувати вірші, прислів'я, приказки, казки, загадки;
• прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов'язані з народними ремеслами. Вчити малюків вишивати, витинати, розписувати за українськими мотивами писанки, іграшки, посуд виготовляти різні вироби: іграшки, глиняний посуд, вибійки, витинанки, аплікації тощо.

Розвивальні завдання передбачають розвиток усіх психічних процесів у дитини: запам'ятовування, уважності, зосередженості, логічного мислення, уяви. Діти повинні вміти самостійно аналізувати, зіставляти, порівнювати народознавчі поняття, звичаї минулого та сучасного, відокремлювати місцеве, регіональне від загальнотрадиційного національного.

Мовленнєві завдання є супутніми на кожному народознавчому занятті. Наприклад, мандруючи до української оселі прадідів, діти вперше чують слова стріха, тин, перелаз, скриня, ослін, долівка.

Словник дітей також поповнюється образними виразами, коли вони слухають фольклорні твори та твори українських письменників. Діти згадують знайомі прислів'я, приказки, примовки. Кожне заняття супроводжується розповідями дітей про побачене, почуте, пережите.

Виховні завдання мають на меті прищепити дітям насамперед любов до рідного краю, до землі своїх предків, до рідної мови, оселі, до батьківщини, почуття гордості за свій народ, повагу до національної культури, національних звичаїв та оберегів.

Природними національними рисами характеру українців вважаються щирість, гостинність, доброта, мудрість, щедрість, добре почуття гумору. Отож ці риси особистості потрібно виховувати у дитини, використовуючи для цього багатий народознавчий матеріал.

Заняття з народознавства сприяють вихованню у дітей духовності на національному ґрунті, доброзичливості, чесності, взаємоповаги, чемності, скромності, товариськості, поваги до культури інших народів, вшанування їхніх традицій, оберегів.

Долучення дітей до народної творчості, мистецтва, безпосередня участь у національних святах виховують у них естетичні почуття, розвивають художнє світобачення, наповнюють емоційну сферу дитину радощами, піднімають настрій, формують естетичний смак.

Проведення занять, організація свят з народознавства потребує серйозної підготовки педагогів. Відхилення від змісту тлумачення основних подій, традицій, що їх використовують на занятті або святі, допускати не можна. Як зазначає А. Богуш, календарно-обрядовий матеріал повинен обиратися з мінімальним релігійним звучанням.

Рекомендації щодо забезпечення методичного кабінету дошкільного навчального закладу матеріалами з питань формування основ національної свідомості дошкільника, знань про державну та національну символіку України

1. Нормативно-правові документи з питань громадянського виховання, витяги з державних документів стосовно цього питання.
2. Програми, навчальні посібники та підручники з українського народознавства, методичні розробки, каталог-статей.
3. Орієнтовний перспективний план (на навчальний рік) занять з народознавства або занять з ознайомлення з навколишнім у кожній віковій групі, в яких простежується система роботи вихователів з громадянського виховання.
4. Орієнтовний перспективний план (на навчальний рік) занять з декоративного образотворчого мистецтва (малювання, ліплення, аплікація) у кожній віковій групі.
5. Кращі конспекти занять з народознавства, сценаріїв, розваг, дозвілля тощо. Зразки конспектів про використання державних символів України, про символи-обереги: вінок, рушник, хліб, верба та калина (орієнтовні конспекти занять подано у посібнику А. Богуш "Українське народознавство в дошкільному закладі").
6. Зразки семінарів, планів роботи проблемної, творчої груп з питань громадянського виховання дітей дошкільного віку.
7. Вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду з питань формування основ національної свідомості дошкільника.
8. Матеріали обстеження рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку з питань народознавства відповідно до вимог програми.
9. Папка "Державні символи України" або збірник за визначеною темою, в яких розкривається історія виникнення та розвитку державної символіки.
10. Мапа України або її макет.
11. Вироби народних промислів України (якщо в ДНЗ є "світлиця", то всі народні вироби та предмети побуту можуть бути розташовані в ній):
• гончарство: традиційний народний посуд - миска та полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко;
• різьба: таріль, таця;
• лозоплетіння: кошик, бриль (літній головний убір чоловіків) тощо;
• писанкарство: писанки;
• іграшки: косівська та кутська, опішнянська, петриківська, угорська тощо;
• музичні народні інструменти: кобза, бандура, цимбали тощо (або альбом), дитячі - яворівські сопілка, скрипка, дзиґа, свищик.

Опис виробів подано у посібнику А. Богуш "Українське народознавство в дошкільному закладі". Якщо у методичному кабінеті немає умов для збереження виробів, то оформлюються папки, альбоми або друковані методичні посібники за тематикою.
12. Альбоми-папки або друковані посібники серії "Промисли і ремесла України": гончарство, різьба, лозоплетіння, кушнірство (художня обробка шкіри), мосяжництво, писанкарство, іграшки, ткацтво, килимарство, вишивка, витинанки, український розпис.
13. Альбом-папка "Символи-обереги України".
14. Альбом-папка "Обрядовий календар":
• обрядовість зимового циклу,
• обрядовість весняного циклу,
• літні звичаї та обряди,
• осінні звичаї та обряди.
15. Альбом-папка "Народна мудрість": легенди, прислів'я, приказки, забавлянки, загадки.
16. Фотоальбом "Про українське козацтво".
17. Папка "Український народний костюм".
18. Фотоальбом "Рідна Україна", "Київ - столиця нашої держави", "Рідне місто".
19. Дидактична папка "Митці України".
20. Тематичні папки до визначних дат України.
21. Папка "Українські народні пісні, хороводні та рухливі ігри".
22. Альбоми-папки серії "Народні розписи".
23. Бібліотека художніх творів: народний фольклор, казки; художні твори українських письменників.
24. Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): "Знайди за назвою український посуд", "Збери із частин ціле" (розбилася таця, свищик-іграшка тощо), "Що зайве?" (за виробами народних промислів) тощо.

Логін: *

Пароль: *