Консультації

МУЗИЧНА КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК НАПРЯМ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

Казка – це один з небагатьох засобів, який допомагає об’єднати дорослого та дитину, дає їм змогу зрозуміти одне одного. Відтак казкотерапія – це терапія за допомогою казки та казкового середовища (творення казки, слухання, розігрування).

Основний вплив казкотерапії відбувається на рівні змін ціннісних орієнтацій людини. Завдяки казковій історії сенс цінності усвідомлюється глибше, переживання стають гострішими, змінюється погляд на подію та ситуацію, а згодом – перебудовується система поведінки.

Для казкотерапії використовуються народні та авторські казки, байки, легенди, притчі, оповідання, фентезі, анекдоти. Якщо дитина дошкільного віку добре сприймає терапевтичне послання у формі казки, то, скажімо, підліток ліпше зрозуміє реальну історію з життя або ж притчу чи легенду.

Музична терапія – це використання спеціально підібраної музики для лікування, реабілітації, виховання та навчання дітей та дорослих. З метою терапевтичної корекції зазвичай використовують твори класичної та народної музики.

Музична казкотерапія – це поєднання методів казкотерапії та музико терапії у їхніх різних співвідношеннях. Цей метод може застосовуватись і з навчальною метою. Залежно від конкретної методики, співвідношення «казкового» та «музичного» начал може мінятись. Музична казкотерапія за своїми різновидами буває:

рецептивна (імпресивна)
активна (експресивна).

Рецептивна музична казкотерапія базується на позитивному впливі на особистість, на сприйняття нею творів мистецтва, зокрема:

музичних казок;
драматизації з використанням музичних творів;
музичних спектаклів.

Експресивна музична казкотерапія передбачає активну участь людини у роботі з музичними та казковими матеріалами, а також її активне творче самовираження, створення продукту власної творчої діяльності. За формою проведення музична казкотерапія може бути індивідуальною та груповою.

Під час музико-казкотерапевтичних сеансів у дитини поліпшується самопочуття, вона заспокоюється, налаштовується на позитивну творчість, розвиває уяву, музичну пам'ять та слух, виховує в собі гарний естетичний смак. Буває так, що дитина упродовж тривалого часу просить прочитати одну і ту саму казку. А це, як відомо, один з методів казкотерапії: малюк асоціює себе з улюбленим казковим героєм і «вмонтовує» його світовідчуття та поведінку у власну «база даних». Так дитина знаходить відповіді на запитання, які її хвилюють, освоює нові моделі поведінки та вчиться шукати конструктивний вихід з конфліктних ситуацій.

СУЧАСНЕ ДИТЯЧЕ СВЯТО: ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

Дитяче свято є важливим компонентом процесу комплексного всебічного цілеспрямованого розвитку та виховання дитини. Такий розвиток здійсню-ється через освоєння дошкільником світу в єдності та різноманітності чотирьох світів – Природи, Культури, Людей та Себе Самого, завдяки чому формуються основи життєвої позиції «Я –у Світі». Дитяче свято є саме таким культурно-освітнім середовищем, що якнайліпше синтезує надбання дитини у наведених параметрах, стимулює розвиток уваги, пам’яті, мислення, уяви, активізує мовлення і комунікативні вдатності дитини, удосконалює координацію її рухів, координацію у просторі, підвищує вправність в оперуванні реквізитом тощо.

Дитяче свято у доступній для дітей конкретного віку формі має пропонувати провідні гуманістичні ідеї так загальнокультурні цінності люд-ства, подавати їх як непересічні цінності певного народу і світової спільноти у цілому.

Отже, дитяче свято як форма культурного дозвілля дитини має:

базуватися на гарній ідеї;
мати зміст, відповідний віковим психофізіологічним запитам та потребам дитини;
розв’язувати певні етичні питання чи демонструвати гуманні чесноти;
містити достатньо видів діяльності для самореалізації дитини.

Важливими завданнями свята є забезпечення стабільного позитивного фону, показ дитині різноманітних емоцій та відчуттів, що є базисом і умовою розвитку особистості. Вважається. Що дитина, яка пізнала атмосферу радості, довірливих взаємин та любові, є більш підготовленою до різних життєвих ситуацій, менш піддається руйнівним стресам та розпачу.

Справжнє дитяче свято розв’язує низку педагогічних питань:

закріпити і ствердити сформовані морально-етичні переконання, ціннісні орієнтири та установки дитини;
підвищити рівень самосвідомості, само значущості дитини завдяки реалізації виконавських та імпровізаційно-творчих її здібностей;
розширити обізнаність дитини про явища дійсності;
удосконалити художньо-естетичні здібності дитини за рахунок багаторазового закріплення опанованого матеріалу в репетиційному форматі;
встановити нові орієнтири в процесі пізнання світу та його явищ;
удосконалити систему формування інтелектуальної та діяльнісно-практичної компетентності дітей через залучення їх до різновидів діяльності.

Українська народна пісня - частина народної медицини

Консультація для батьків

Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й незрівнянною за своєю красою й простотою поезії.

Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а, отже, пройшла такий відбір. Якого не знав жоден музичний жанр.
Чим уважніша людина до народної пісні, тим легше вона відрізняє зерно від сміття, тим багатша її пожива від цілющої сили справжньої пісні.

В чому ж терапевтична дія пісні? Це так званий спеціалізований жанр, у якому майже нічого, іншого, крім емоцій немає. Ще вагітною, майбутня мама вивчає колискові, які незабаром співатиме дитині. Під часу співів і на матір, і на дитину накочуються цілющі хвилі…

Наші предки підсвідомо відчували, що ї колискова пісня має лікувальну (психотерапевтичну дію). Через незбагненно прості й мудрі, теплі гойдання колискового ритму й маминої інтонації передаються дитині душевна рівновага, любов і довір’я до всього живого, один до одного. Нажаль дійсність не завжди прекрасна. Та в душі дитини вже сформувався перший захисний редут - в пам’яті дитини залишається інформація про те, що в житті більше доброго, ніж поганого. Достеменно відомо, що діти, які не знали, не чули, не сприймали у своєму ранньому дитинстві ні колискових, ні повчальних забавлянок чи пестушок, ні приповідок, зростають черствими до людської біди і горя, жорстокими до людей і тварин, загальмованими до навчання і сприйняття оточуючого. Не соромтесь плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше очищення. Пісня лікує вашу думку – це відома імперично знайдена істина.

Лікувальна функція української народної пісні є очевидною і на фізіологічному рівні. Людина свідомо чи несвідомо знаходила найздоровіший, найефективніший спосіб дихання. Недарма дихальні вправи були особливим об’єктом уваги найдавніших лікарів, жреців, воїнів, філософів. Швидкий вдих і повільний видих в узагальненому розумінні це й є пісня. Але незрівнянно глибшою й важливішою функцією української народної пісні є її вплив на людину на рівні психологічному. Пісня непомітно й завжди несподівано допомагає стати віч-на-віч зі своєю бідою, душевною травмою. Бо людині властиво ховатись від власних психологічних травм, не визнавати та не помічати їх – це надто болісно. Тому важко лікувати психологічні хвороби.

Через емоційний канал пісня розкриває людині суть її душевної травми, акцентуючи увагу на добрі, красі. Реакцією на розуміння будуть сльози.

В нашому сучасному стрімкому житті тепер майже не чути в домівках колисанок наших бабусь. Нажаль, зникають українські народні пісні-перлини – приповідки, забавлянки, віршовані смішинки, гумористичні небилиці. А чи варто нехтувати народним досвідом?

Музичне виховання дитини в сім′ї

Консультація для батьків

Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі.

Багато дітей дуже ємоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почутів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.

Зацікавленність до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них із великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики ніби то байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, у них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо пробудити зацікавленність і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та дивитися музичні телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.

Треба прагнути до того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

яка це музика, весела чи сумна? Спокійна чи навпаки? Що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?
пропонувати дитині самостійно дати назву музичному твору. З'ясувати, чому саме так вона хоче його назвати.

Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають творчі здібності малечі.

Розвивати вміння емоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можно загадувати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином непомітно дитина привчається до музики. В наслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім'ї атмосферу любові до музики, якомого схвалювати потребу дитини проявиляти себе в музиці. Треба пам'ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.