ЗДО, Павлівка
Калинівський район, Вінницька область

Пошуково-дослідницька діяльність

„Вмійте щодня відкривати перед
дитиною щось нове, і відкривати
так, щоб навколишній світ заграв
перед нею всіма барвами веселки.
Завжди залишайте щось недоказане,
щоб дитині не раз хотілося повернутися
до того, про що вона дізналася”

В.Сухомлинський

Природа... Природа - наша годувальниця. Природа – наше здоров’я. Природа – це краса і гармонія форм, кольорів, звуків. Природа – це джерело пізнання... А ще Природа – це наші рани, докори совісті, пекучий біль.

Як навчити дитину бачити, відчувати і розуміти красу навколишнього світу?

Як допомогти усвідомити значення природи для життя людей, а відтак – необхідність її оберігати? Для цього існуємо ми: батьки і педагоги.

Формування у дітей екологічної свідомості – одне з найважливіших завдань сьогодення. Для досягнення цієї мети вихователь повинен планувати роботу таким чином, щоб діти змогли якомога раніше засвоїти систему знань про об’єкти живої та неживої природи, навчилися встановлювати й розуміти причинно-наслідкові зв’язки у природі, а також оволоділи практичними вміннями і навичками створення сприятливого середовища для існування живих організмів.

Народжуючись, дитина поступово пізнає світ як самостійно, так і за допомогою дорослих. На думку І.Підкасистого є три компоненти пізнавальної діяльності:

  • змістова сторона (дитина одержує знання, виражені в поняттях або образних сприйманнях та уявленнях);
  • оперативна (дитина засвоює різноманітні дії, оперує набутими вміннями, навичками, прийомами);
  • результативна (на основі одержаних знань у дитини виникають нові рішення, розвиваються здібності, прояви творчості).

У програмах з дошкільного виховання завдання щодо пізнавальної

діяльності, організації дослідницько-пошукової роботи малюка чітко не відокремлені. Для вихователя часто залишається незрозумілою специфіка вирішення їх у контексті засвоєння дітьми програмового матеріалу.

Інколи, навіть якщо педагог докладає немало зусиль, вихованці не проявляють належної цікавості до навчання, в результаті знання у них бувають недостатньо міцні та стійкі. Перша причина, як писав Жан-Жак-Руссо, криється в тому, що ми не вміємо поставити себе на місце дітей, ми не входимо в їхні ідеї, а маємо власні.

Другу причину розкриває К.Ушинський:

„Якщо з боку педагога не дається дитині матеріал для власної розумової діяльності, настає найстрашніше, що може бути – нудьга”.

Доведено, що успіх залежить від рівня безкорисливої допитливості, від бажання пізнати нове, підґрунтя якого закладають у дошкільному віці.

Практично підтверджено, що діти рідко залучаються до творчої роботи, часом позбавлені можливості самостійно вирішувати завдання, доступні для їхнього розуміння, частіше всього отримують знання в готовому вигляді, запам’ятовують їх і механічно відтворюють, думка малюка дрімає. У подальшому діти інтелектуально пасивні, відчувають труднощі у навчанні. Усе заучують механічно, користуються підказками. Тому так важливо активізувати пізнавальну діяльність.

Софія Русова радила „...не вчити вихованця, не давати готові знання, хоча б і початкові, а більш за все збудити духовні сили, розворушити цікавість”. Тут доцільно опиратися на природну дитячу допитливість, а вирішальну роль відіграє стимулююча праця вихователя, що організовує пошуково-дослідницьку діяльність дітей. Вести мову про це в дошкільному віці, звичайно, зарано. Однак, як пише Г.Ващенко „педагог працюючи з дошкільниками, повинен добре продумати систему заходів, що мають підготувати дитину до елементарних форм шкільної дослідницької роботи”.

Неабияку роль тут відіграють спостереження та досліди, що повинні носити ігровий характер і фіксуватися у формі ілюстративних робіт.

Надзвичайно важливим є формування пізнавального інтересу. Головне завдання - створити оптимальні умови для прояву пізнавальної активності всіх дітей і кожного вихованця зокрема. Для цього потрібно виховувати пізнавальні інтереси і потреби, вчити оволодівати загальними способами дій при розв’язанні практичних або пізнавальних завдань, поступово підводити дошкільнят до самостійного їх вирішення. Відомий педагог М.Поддяков виділяє як вид специфічної діяльності експериментування, що, на його думку, стимулює пізнавальну активність дитини. Практика показала плідність цієї ідеї.

Зважаючи на те, що становлення пізнавальної активності відбувається по-різному на різних вікових етапах (у молодшому віці дитина звертається із запитанням „чому?” до дорослого, а старше дошкільня таке запитання ставить собі), то й характер взаємодії дорослого з вихованцями різного віку теж має бути різним. При цьому дорослий має спрямувати пізнавальну активність дітей на конкретні предмети та явища. Розповіді дітей про дані предмети та явища дають змогу встановити рівень пізнавальної активності кожного з них:

  • діти з високим рівнем пізнавальної активності самостійно виділяють для себе пізнавальне завдання та здійснюють цілеспрямований пошук, установлюючи причинно-наслідкові зв’язки та відношення. Вони висувають кілька можливих варіантів, обґрунтовують, оцінюють події, активно розв’язують можливі конфлікти, намагаються з’ясувати причини того, що трапилося, та шляхи виходу із ситуації, легко відтворюють хід подій у минулому та передбачають, як вони складуться в майбутньому;
  • діти із середнім рівнем пізнавальної активності розуміють характер зображених подій, але не вміють установити їх причини, виражають своє ставлення не до самої ситуації, а тільки до окремих персонажів, виділяють тільки одну причину того, що трапилося, і вважають її єдиною. Ставлять багато запитань замість самостійного пошуку відповідей;
  • діти з низьким рівнем пізнавальної активності обмежуються переліком зображених персонажів або дій без установлення залежності чи зв’язку між ними. Вагаються у визначенні причин подій.

Кожний рівень пізнавальної активності зумовлений своїми причинами, тож і робота з дітьми відповідно потребує різних видів взаємодії з ними дорослих (насамперед вихователя та батьків).

Отже, за умови доброї організації дослідно-пошукової роботи можна стимулювати навчально-пізнавальну діяльність дошкільників. Усе

залежить від вихователя, його вміння ставити перед дітьми навчальні проблем-но-пошукові завдання, від того, як він, використовуючи досвід і знання про навколишній світ, зуміє допомогти дітям, розвиватиме розумову активність, допитливість. Дуже важливо вчасно задовольнити пізнавальні потреби дитини.

Виховне значення природи в плані розвитку пізнавальної активності важко переоцінити. Спілкування з природою позитивно впливає на людину, робить її добрішою, м’якшою, пробуджує в ній найкращі почуття. Особливо велике значення природи у вихованні дітей. На основі набутих знань формуються такі якості, як реалістичне розуміння природи, допитливість, уміння спостерігати, логічно мислити, естетично відноситись до всього живого. Любов до природи, навички бережливого ставлення до неї, турбота про живі істоти народжують не тільки інтерес до природи, але й сприяють формуванню в них кращих якостей характеру таких, як патріотизм, працелюбство, повага до праці дорослих, оберігання і примноження природних багатств.

У вирішенні завдань ознайомлення дітей з природою, виховання любові до неї, допомагає куточок природи дитячого садка, де утримуються кімнатні рослини і деякі тварини.

Куточок живої природи створюється для проведення різноманітних навчальних та практичних занять, передбачених програмою, здобуття поглиблених знань, формування практичних умінь та навичок, організації пошуково-дослідницької та природоохоронної роботи, експериментування.

Природознавчі дослідження є одночасно продуктом і процесом. Як продукт природознавчі дослідження є організованим об’ємом знань про фі-зичний і природний світ. Як процес – це спостереження та експериментування.

Дуже важливо, щоб діти брали участь у процесі дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть переноситися в інші навчальні дисципліни й стануть в нагоді впродовж усього життя. До цих вмінь належать спостереження, порівняння, опис, передбачення, повідомлення, класифікація та вимірювання.

Структура досліду має багато спільного з спостереженнями.

Перший етап – підготовка до пошукової діяльності в природі – має бути спрямований на виявлення їхніх знань про певні об’єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості.

Цьому сприятимуть доречно поставлені запитання, цікава розповідь дорослого. Так, наприклад під час гри малят з повітряними кульками вихователь може запитати: „ Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, що наповнена повітрям, чи порожня?”.

Другий етап – початок досліду. Він розпочинається із висування припущень. Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати припущення у вигляді певних висловлювань. ( Легка та кулька, що може літати, тобто наповнена повітрям). Якщо вони будуть правильні: вихователеві слід підтвердити це дослідом. Неправильні припущення треба спростувати. Після цього дослід має обговорюватися. Всі умови в перебігу обговорення повинні бути однакові, окрім якоїсь одної. Це необхідно для того, щоб забезпечити чистоту експерименту. Наприклад, щоб перевірити наведене вище припущення, необхідно зважити обидві кульки, вагу яких ми порівнюємо, тобто наповнену повітрям і порожню. Та спочатку треба перевірити, чи однакові за всіма параметрами: кольором, формою, розміром. А щоб переконатися в тому, що вони однакові і за вагою, обидві кульки слід зважити перш ніж одну з них наповнити повітрям.

Третій етап - перебіг досліду та подальший обмін думками. В наведеному прикладі – одну з кульок наповнюють повітрям і знову зважують на терезах. Результати зважування порожньої кульки і кульки, яку наповнено повітрям порівнюють.

Четвертий етап – заключний, на якому відбувається обговорення результатів досліду. Отже, робляться певні висновки, тобто початкові припущення підтверджуються або спростовуються.

Залежно від обсягу та складності організації і проведення дослід може бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Слід пам’ятати, що нові знання як результат самостійного „ відкриття ” дитини мають формуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних. Отже, нескладні досліди проводять під час занять, екскурсій у природу, прогулянок, цільових прогулянок та праці в природі з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань дітей дошкільного віку.

 

Етапи проведення досліду

виявлення знань, зацікавленість

висування припущень

перебіг досліду

обговорення досліду

Молодший дошкільний вік

ДОСЛІДИ З ВОДОЮ

Мета: ознайомити дітей з різноманітними станами води та її якостями ( прозора, без запаху, розливається, тече, чиста, брудна, замерзла, тепла, холодна ). Розвивати здатність встановлювати найпростіші зв’язки і взаємозалежності в стані речовини.

Дослід №1

Припущення: Вода – це рідина.

Хід досліду

Продемонструвати властивість води розливатися у різних напрямках, утворюючи плями різного розміру і форми. Вода ллється єдиною цівкою з посудини з носиком ( чайник, глечик, поливальниця ) і кількома цівками, з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому?

Дослід №2

Припущення: Температура води залежить від температури навколишнього середовища.

Хід досліду

Запропонувати вихованцям скуштувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою кімнатної температури і принесеної з холоду. Від чого залежить температура води?

Дослід №3

Припущення: Легкі предмети плавають, важкі тонуть.

Хід досліду

У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску ), використовуючи послідовні дії. Вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть.

Дослід №4

Припущення: Колір води не залежить від посуду, в якому знаходиться.

Колір води залежить від барвника.

Хід досліду

У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники ( два-три ). Діти роблять висновок про залежність кольору води від кольору барвника ( можна скористатися прозорим посудом різного кольору-висновок аналогічний).

У дві прозорі склянки налити воду з водопровідного крану та дощову. Запропонувати дітям порівняти її.

Дослід №5

Мета. Навчити розрізняти стан води ( тепла, гаряча, холодна).

Матеріал. Три закриті пляшки з водою різної температури.

Хід досліду

Розглянути три пляшки з водою. Чи однакова в них вода? Запропонувати перевірити на дотик(холодну, теплу і гарячу. Гаряча в межах норми, щоб до неї можна було доторкнутись).

Висновок. Вода може бути різної температури.

Дослід №6

Мета. Показати, що буває вода чиста і брудна.

Матеріал.2 склянки з водою – чистою і брудною.

Хід досліду

Розглянути дві склянки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Кинути в обидві склянки предмети і показати, що в брудній воді предмет погано видно. Звернути увагу на те, що брудну воду пити не можна.

Висновок. Вода буває чиста, прозора, її можна пити, брудну воду пити не можна.

Дослід №7

Мета. Показати, що вода-це рідина.

Матеріал. Склянка води.

Хід досліду

„ Візьміть” воду в руку. Чи можна це зробити ? Чому ?

Висновок. Вода витікає, коли взяти її в руку.

Дослід №8

Мета. Показати, що вода немає форми.

Матеріал. Склянка води.

Хід досліду

Вилийте воду зі склянки на стіл.

  • Що сталося ?
  • Яка властивість води спостерігається ?

Висновок. Вода розтікається.

Дослід №9

Мета. Показати, що вода має форму посуду, в якому знаходиться.

Матеріал. 2 пляшечки різної форми, вода.

Хід досліду

Перелийте воду з однієї пляшечки в іншу.

  • Що з нею станеться ?
  • Як вона змінює свою форму ?

Висновок. Вода набуває форму тієї пляшечки, в яку її налили.

Дослід № 10

Мета Визначити, якого кольору вода.

Матеріал. Прозора склянка з чистою водою, кольорові палички.

Хід досліду

Покладіть в склянку з водою кольорові палички.

  • Чи можна їх побачити ?

Висновок. Чиста вода – прозора.

Дослід № 11

Мета. Смак води залежить від розчинених в ній речовин.

Матеріал. Склянка з водою, цукор.

Хід досліду.

Запропонувати дітям скуштувати воду на смак. Вода без смаку. Потім розчинити ложечку цукру.

  • Що сталося з цукром?
  • Якою на смак стала вода?

Висновок. Вода буває різна на смак, якщо добавити цукор, сіль.

ДОСЛІДИ З СНІГОМ

Дослід №1

Мета. Показати, що сніг розтає в руці.

Матеріал. Сніжинки.

Хід досліду.

Запропонувати дітям піймати сніжинку на долоньку.

  • Куди зникла сніжинка?
  • Що залишилося на долоньці?

Висновок. Сніг тане від тепла рук.

Дослід №2

Мета. Показати, що сніг ліпиться.

Матеріал. Сніг.

Хід досліду.

Запропонувати зліпити колобки.

  • Чого сніг ліпиться?
  • Який він?

Висновок. Сніг ліпиться в теплу погоду.

Дослід №3

Мета. Показати, що сніг перетворюється на воду.

Матеріал. Миска зі снігом.

Хід досліду.

Запропонувати зібрати сніг у миску і занести його в групу.

  • Чому тане сніг?

  • На що він перетворюється?

Висновок. Сніг перетворюється на воду. Сніг - це вода.

ДОСЛІДИ З ЛЬОДОМ

Дослід №1

Мета. Показати, що лід слизький і прозорий, він розтає.

Матеріал. Кришталики льоду.

Хід досліду.

Запропонувати доторкнутися до кришталиків льоду.

  • Який він?

Потримати в руках декілька секунд.

  • Чому руки стали мокрі?

Висновок. Лід прозорий, слизький, він розтає від тепла і перетворюється на воду. Лід - це вода в замерзлому стані.

Дослід №2

Мета. Показати, що лід кришиться.

Матеріал. Льодяні бурульки.

Хід досліду.

Вихователь збиває льодяні бурульки з даху і пропонує дітям стукнути по них ногою.

  • Що трапилось?

  • Чому Бурулька розбилась на дрібні кришталики?

Висновок. Лід крихкий, він розсипається на дрібні кришталики.

ДОСЛІДИ З ГРУНТОМ

Дослід №1

Мета. Навчити розрізняти вологу і суху землю.

Матеріал. Суха і мокра земля.

Хід досліду.

Запропонувати дітям взяти до рук суху і зволожену землю, стиснути її в кулак.

Висновок. Волога земля м’яка, зліплюється в грудку. Суха земля тверда, розсипається.

Дослід №2

Мета. Показати, що взимку земля замерзає.

Матеріал. Земля в вазоні, земля на вулиці, паличка.

Хід досліду.

Запропонувати дітям на вулиці проткнути землю палицею.

- Чому в групі у вазоні можна було проткнути землю, а на вулиці ні?

Висновок. Земля замерзає від морозу і стає твердою. Від тепла земля м’яка, її можна проткнути паличкою.

ДОСЛІДИ З ПІСКОМ

Дослід № 1

Мета. Показати, що сухий пісок розсипається.

Матеріал. Пісочниця.

Хід досліду.

Дітям пропонується погратися з піском; занурити руки в пісок, просипати крізь пальці. Роздивитися дрібненькі піщинки.

Висновок. Сухий пісок сиплеться, пісок складається з піщинок.

Дослід №2

Мета. Показати, як вода швидко проходить крізь пісок, мокрий пісок ліпиться.

Матеріал. Пісочниця, лійка.

Хід досліду.

Дітям пропонується полити пісок. звернути увагу, як швидко просочується вода. Взяти до рук мокрий пісок – він ліпиться.

Висновок. Пісок швидко пропускає воду, з мокрого піску можна ліпити предмети.

Дослід №3

Мета. Навчити розпізнавати суху і мокру глину.

Матеріал. Глина суха і волога.

Хід досліду.

Діти беруть в руки суху і мокру глину, стискують її.

Висновок. Суха глина розсипається, вода тверда; волога глина м’яка, вона ліпиться.

ДОСЛІДИ З РОСЛИНАМИ

Дослід №1

Мета. Розкрити значення води для росту рослин.

Матеріал. Дві прозорі банки з водою та без води, дві однакові цибулини.

Хід досліду.

Поставити цибулини в банки і спостерігати за їх змінами.

Висновок. Для росту рослини потрібна вода.

Дослід №2

Мета. Продемонструвати необхідність світла для росту рослин.

Матеріал. Дві коробки, овес.

Хід досліду.

Висіяти овес у грунт, яким наповнені дві коробки. Одну коробку тримати в темному місці, іншу – на підвіконні. Порівняти сходи вівса.

Висновок. Для росту рослин необхідне сонячне світло.

Дослід №3

Мета. Продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.

Матеріал. Гілочки у воді.

Хід досліду.

Зрізати гілочки дерева і поставити у групі у склянку з водою.

- Чому на вулиці на гілочках немає листя, а в групі на гілочках розпускаються листочки?

Висновок. Для росту потрібне тепло.

Дослід №4

Мета. Показати, що у фруктах є сік.

Матеріал. Фрукти.

Хід досліду.

Притиснути фрукт і показати, як з нього капає сік.

Висновок. У фруктах є сік, він смачний, солодкий, корисний.

Середній дошкільний вік

ДОСЛІДИ З ПОВІТРЯМ

Мета. Експериментальним шляхом довести, що повітря має вагу.

Закріпити знання дітей про те, що повітря є скрізь навколо нас, його містять всі оточуючі порожнисті предмети, такі матеріали, як пісок, земля, глина, вода.

Уточнити уявлення дітей про те, що повітря – складова життя людини.

Розвивати уважність допитливість.

Дослід № 1

Припущення: повітря немає в оточуючих предметах.

Хід досліду

Продемонструвати порожню відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати кожній дитині згорнути щільно складений поліетиленовий мішечок з боку отвору в трубочку, рухати від себе. Що сталося? (Повітря, яке було в мішечку, ми поступово зібрали до купи, про що свідчить повітряна „подушечка”, що утворилася в результаті наших дій ).

Висновок. Повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в інших предметах, які стоять на столах, воно нас оточує.

Дослід № 2

Припущення: Повітря всередині нас.

Хід досліду.

Запропонувати малятам подути в соломинку, або тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою. З’явились бульбашки.

  • Що це? Повітря.

  • Звідки взялося? З наших легенів, ми видихнули його.

Висновок. Повітря є всередині нас.

Дослід № 3

Припущення: Якщо гумову кульку наповнити повітрям, вона стає легшою за ту, яку не наповнено повітрям.

Хід досліду.

Запропонувати дітям зважити на терезах з двома чашами дві однакові гумові кульки. Зважування показало, що їх вага однакова. Тепер одна кулька наповнюється повітрям, і вдруге зважуються обидві кульки. (Чаша на якій кулька з повітрям опускається вниз, важча).

Висновок. Повітря має вагу.

Дослід № 4

Припущення. Всередині цеглини, піску, поролону, глини, землі - повітря немає.

Хід досліду

В банку з водою по черзі вкинути цеглинку, трохи піску, поролону, глину. В другу банку – грудочку землі. Спостерігаємо появу бульбашок навколо предметів.

- Що це ? (Повітря)

- Звідки взялись бульбашки, що містять повітря? (Воно помістилося всередині вкинутих у воду речовин.

Висновок. Повітря не видно, бо воно прозоре, але воно є в речовинах.

Дослід № 5

Припущення. У воді немає повітря.

Хід досліду

Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розрізати навпіл (пояснити дітям, що її взято для подальшого розмноження рослини) і опустіть зрізом вниз у банку з водою. Спостерігати появу бульбашок, які з’явились на місці зрізів.

  • Звідки взялися вони в рослині ? (з води)

Запропонувати дітям розглянути через збільшене скло будову стебла елодеї, воно має трубчасту будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, Що міститься у воді.

Висновок. У воді є повітря.

Дослід № 6

Припущення. Корені рослин не дихають під землею, бо там немає повітря.

Хід досліду

Грудочку твердої землі вкидаємо в 3-х літрову банку з водою. Спостерігаємо появу бульбашок. Звідки вони взялися ? ( Із землі). Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Воно неохідне їм для росту і розвитку. Якщо грунт твердий, повітря в ньому мало і кореням майже нічим дихати.

Висновок. Потрібно рятувати рослину від загибелі: розпушити землю, тобто зробити „сухий” полив.

Дослід № 7

Припущення. Рослини, які оточують дитячий садок, не очищають повітря в груповій кімнаті.

Хід досліду

Наклеїти паралельну смужку на щілині між вікнами та підвіконням, на тих вікнах групової кімнати, які захищені з вулиці деревами, і на тих, що не захищені також. Через деякий час зняти смужку,розглянути її.кий папірець брудний? Вочевидь, що дерева і кущі захищають у певній мірі будівлі з боку вулиць від пилу, бруду, шкідливих газів з автомобільних шляхів.

Дослід № 8

Припущення. Кімнатні рослини не сприяють очищенню повітря в приміщенні.

Хід досліду.

Вимити водою листя фікуса або іншої кімнатної рослини з великими листками азомздітьми розгляньте воду, краще через збільшуване скло. Вода брудна, каламутна. Про що це свідчить? Домашні рослини збирають пил з повітря. Повторити цей дослід через день – два. Збираючись на листі рослин пил заважає рослинам дихати. Чим чистіше листя рослин, тим вільніше воно дихає і швидше росте.

Дослід № 9.

Припущення. Повітря в своєму складі містить воду.

Хід досліду.

Візьмемо аркуш альбомного паперу і покладемо його на губку . Губці цій вранці вже довелось „ попрацювати ”. Наприклад, помити посуд. А потім години 3- 4 ”відпочити”. Зверху губка буде практично сухою, а всередині - трішки вологою. Прямо, як справжня хмарка, адже вона ніколи не була сухою, навіть якщо не крапає дощем, тому що складається з малесеньких крапельок води.

За допомогою кришечки будемо потрошку змочувати губку. ( Дуже важливо, не поспішати, робити це маленькими порціями, щоб губка встигала вбирати воду ). На початку досліду папір під губкою буде залишатися сухим навіть коли ми спробуємо вичавити губку, нам це не вдасться, бо губка ще недостатньо просякла вологою. Точнісінько так відбувається і зі справжніми хмаринками. Якщо вони білі й пухнасті не загрожують дощем, то можна сказати, що вологість низька. Продовжуємо доливати воду. Через якийсь час знову спробуємо віджати губку. Цього разу наші зусилля увінчалися успіхом у вигляді кількох крапельок. Таке іноді відбувається і у природі. Пригадаємо хоча б короткочасний „грибний” дощ. Додаємо ще деяку кількість води. Тепер на аркуші паперу під губкою з”явилася і почала розповзатися волога пляма. Це значить, що більше не спроможна губка утримувати воду. Це і є висока вологість. Така вологість виникає тоді, коли небо затягнуте важкими сірими хмарами й от – от під дощ. Дослід можна повторити, поклавши губку на долоню дитини. Тоді вона зможе відчути зміни вологості і на тактильному рівні ( на дотик ). Звернути увагу дитини на зміни відтінків кольору губки і на те, що вона стала важкою.

Дослід № 10

Припущення: Тканина під вологою не може залишатись сухою.

Хід досліду.

Засуньте тканину в склянку настільки щільно. щоб вона не могла випасти, якщо склянку перевернути. Перевертаємо склянку і держимо її прямо, опускаємо в миску з водою. А тепер піднімаємо склянку. Тканина мокра? Тканина суха. Так відбувається тому, що склянка заповнена повітрям. Що відбудеться, якщо склянку нахилити? Більшість предметів на перший погляд порожні, а насправді вони заповнені повітрям. Щоб заповнити ці предмети, вода повинна витиснути повітря. Отже припущення не підтвердилося.

Дослід № 11

Припущення: Повітря не містить форму трубки.

Хід досліду

Один кінець м’якої гум и перетисніть затискачем або пальцями ( краще перегнути і затиснути ). Другий кінець трубки піднести до рота. Вдуваючи повітря в трубку, ви змушуєте його розтягувати гуму, а відсмоктуючи повітря з трубки, вона сплющується. Яка сила у нашому досліді змушує трубку сплющуватися? Коли повітря в ній майже не залишилося, то зовнішнє атмосферне повітря легко, не зазнаючи опору. здавлює гумові трубки, сплющуючи їх.

Дослід № 12

Припущення: ми за допомогою своїх легенів змусимо воду підійматися по пластмасовій трубочці

Хід досліду.

Опускаємо тонку пластмасову трубку в склянку з солодкою водою. Другий кінець трубочки беремо у рот і змушуємо воду підійматися по трубочці вгору. Чому це відбувається? Яка сила діє на воду? Роль насоса виконують наші легені, ви викачуєте повітря з трубочки, змушуючи воду заповнювати порожній простір. Так от, отримуючи задоволення від смачного напою, знайте, що ви займалися наукою.

Дослід № 13

Припущення: В грудочці цукру – рафінаду є повітря.

Хід досліду.

Вкидаємо грудочку цукру – рафінаду в склянку з чаєм, звертаю увагу на бульбашки, що піднімаються на поверхню. Це сховане у дрібненьких порах повітря. У міру того як вода потрапляє всередину грудочку маленькі легенькі бульбашки повітря залишають місця, де вони причаїлися. Якщо прислухатись, можна почути тихе шипіння, що супроводжує процес. А тепер замість цукру – рафінаду, вкинемо цукор – пісок. Чи така кількість бульбашок піднімається вгору? В чому причина? Швидше розчинення? Відсутність проміжків між піщинками? А можливо все разом. корисна річ – вранішній чай! Є привід для постійних роздумів.

Логін: *

Пароль: *