ЗДО, Павлівка
Калинівський район, Вінницька область

Причини запізнілої мови у дітей ІІ молодшої групи

Домінування процесу розуміння мовлення пригнічує процес активної мовленнєвої діяльності. Дитина здатна показати, вказати поглядом, поворотом голови безліч речей, про які її запитують, виконати інструкції, вказівки дорослих. Дорослий очікує появи перших слів, пок-ладаючись на те, що дитина їх розуміє, та вважаючи зайвим створення ситуацій предметної співпраці. Коли дитина активна в інших життєвих проявах, з цікавістю і розумінням слухає дорослого, то врешті-решт вона заговорить. Це, ймовірніше за все, буде "прорив" мовленнєвої активності, що вас приємно здивує.

Етап оволодіння дитиною словами-назвами тривалий час залишається у незмінному стані. Дорослі користуються прийомом називання предметів, об'єктів, які викликають інтерес дитини, або таким чином знайомлять з ними. Пояснення їх властивостей, показ дій з ними відсутні. Методи розповідання, бесіди, читання літературних творів, спільні ігри не домінують.

Батьки вважають, що прояви любові забезпечать повноцінний мовленнєвий розвиток і вживають слова-пестощі на означення свого ставлення до дитини протягом перших 1,5 - 2 років, тоді як емоційне спілкування (як вид діяльності) має домінувати значно коротший відрізок часу.

Великий арсенал іграшок, який постійно поповнюється, захоплює дитину. Вона задовольняється маніпулюванням з іграшками, предметами, емоційно реагує на дії з ними, проявляючи звукову активність. Задовольняються і дорослі, вважаючи, що дитина вже здатна сама себе забавити.

Виникнення "дитячих" слів є процесом закономірним. Дитина ще не здатна вимовити слово так, як воно звучить в устах дорослого. Причина тому - ще недостатня розвиненість м'язів артикуляційного апарату, що призводить до спотворення, заміни, пропусків звуків. Дитячий варіант слова викликає розчулення, здивування, захоплення дорослих, і вони, щоб подовжити свій емоційний стан, чи викликати подібний у знайомих, родичів, вживають те слово й у своєму мовленні. Таким чином, у дитини з'являється спотворений зразок для наслідування і не виникає потреби в удосконаленні звуковимови.

Зчитуючи жести, звукокомплекси, міміку дитини, батьки розуміють їх і миттєво задовольняють потреби, що виникли. Необхідність докладання мовленнєвих зусиль не актуалізується. Перебуваючи тимчасово з іншими дорослими, дитина, крім безпорадності, зазнає емоційного дискомфорту (роздратування, плаксивість, пригнічення).

Дорослі здійснюють переважно догляд за дитиною, а спілкуванню з нею не надають потрібного значення і часу. Голосові реакції дитини залишаються без уваги і без відповіді, стимул до їхньої активізації та розвитку відсутній. Дитина не має іншого шляху навчитися говорити, як тільки наслідувати мовлення дорослих.

Логін: *

Пароль: *