Консультації для вихователів
«10 правил комунікації з батьками дітей з особливими освітніми проблемами»
Батьки повноправні члени дошкільного навчального закладу. Батьки – важливі учасники навчальних команд своїх дітей. Вони найкраще знають їхні сильні та слабкі сторони, здібності, нахили, особливості розвитку, і саме тому можуть підтримувати найефективніше. Їхня постійна участь у житті дошкільного закладу може значно покращити успіхи дитини з психофізичними порушеннями. Важливо аби батьки брали участь у прийнятті рішень щодо навчання та розвитку своєї дитини. Саме вони можуть надавати корисну інформацію для планування, впровадження та адаптації програми для найкращого задоволення постійно змінних потреб своєї дитини.
Робота з сім’ями має будуватися на таких принципах:
- партнерство з батьками
- позитивна характеристика дитини
- урахування стану, думки, досвіду батьків
- повага до батька і матері
|
Етично |
Не етично |
|
У розмові з батьками називати дитину на ім’я |
Говорити: «ваша дитина» |
|
Звертатися до батьків по імені та по батькові або по імені, попередньо попросивши дозволу |
Звертатися: «мамочка» |
|
Обговорювати проблеми дитини тільки з батьками |
Обговорювати проблеми дитини в присутності інших людей |
|
Використовувати вирази: ментальні проблеми; недостатній рівень інтелектуального розвитку |
Вживати термін «розумово відсталий» |
|
Якщо потрібно порівняння з дітьми без проблем у розвитку, використовувати вирази: діти з типовим розвитком; при типовому розвитку зазвичай діти … |
Вживати слова «Здорові, нормальні діти» |
|
Використовувати вирази: нетиповий розвиток, особлива дитина, дитина з особливостями розвитку |
Використовувати вираз |
|
Вживати слово «поки» «Ваня поки не може ….», «Поки у Льови не виходить …» |
Просто констатувати відсутність досвіду |
|
Якщо дитина з якихось причин не може займатися в конкретній групі, сказати: «Ця група не походить для Петі» |
Говорити: «Петя не підходить для цієї групи» |
|
Якщо групові заняття на даному етапі розвитку неможливі, слід сказати: «Ті навички, яким необхідно навчати в першу чергу, простіше і ефективніше формувати на індивідуальних заняттях» |
Говорити: «Про групові занятті не може бути й мови, він не потягне групу, він буде іншим заважати» |
|
Після кожного заняття обов’язково підвести підсумок і відзначити результат: «Сьогодні ми вчилися складати пазл з 2-х частин. Міша може це зробити самостійно. Він навчився з мінімальною підказкою показувати частини тіла. Ми почали вчитися сортувати предмети за кольором, поки це виходить за допомогою» |
Вказувати тільки на недоліки
|
|
Якщо не вдається сформувати будь-який навик, сказати: «Поки у мене не виходить навчити Аню розфарбовувати. Я подумаю, пораджуся з колегами і спробую інші способи» |
Говорити: «Вона ніяк не навчиться розфарбовувати приклади, б’ємося, б’ємося і ні з місця»
|
Рекомендації педагогам для успішної взаємодії з сім’ями в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами:
– наголошуйте на цінності дитини та необхідності розвитку її сильних сторін;
– намагайтеся зрозуміти батьків, прислухайтеся до їхньої точки зору, приймайте їхню позицію;
– умійте бачити в дитині індивідуальність, незалежно від наявних вад розвитку;
– домовляйтеся з батьками про обмін інформацією про розвиток дитини вдома і в ЗДО;
– не жалійте батьків, це заважає ефективній взаємодії;
– спільно вирішуйте проблеми;
– плануйте свою діяльність спільно з батьками.